понеділок, 26 вересня 2016 р.

Ювілейна осінь Коцюбинців




2016 рік – знаменний рік для нашої бібліотеки.
По-перше, саме в цьому році нашій бібліотеці виповнилося 70 років. Вік, який вважається, похилим, але не для бібліотеки для дітей! Бо поки тут будуть дзвеніти дитячі голоси, розквітати дитячі усмішки, лунати різноманітні питання – бібліотека для дітей буде молодою і з кожним роком буде набувати тільки досвіду, який ніяк не відобразиться на її віці.
По-друге, саме в цьому році відмітили свій ювілей Митник Світлана Леніанівна та Дмитренко Наталія Борисівна.
По-третє, ми завжди святкуємо Всеукраїнський день бібліотек у нашому улюбленому місці – дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква.


Та в цьому році ми вирішили трохи відступити від наших традицій. Чому ?
8 вересня – День Ангела Наталії;11 вересня також велике християнське свято, коли не можна працювати ( тобто поратися в домашніх справах).
І саме в цей день – 11 вересня жіноча частина нашого колективу, яка дуже моторна на підйом, о 8.45 зустрілася біля маршруток на Білу Церкву і о 10-й ранку ми вже були біля нашої улюбленої піццерії «Челентано» і підкріпилися смачним сніданком.







А далі на нас чекала дивовижна, чарівна, смачна зустріч з улюбленим парком, в якому ми набиралися сил та досхочу «пили» свіже повітря зі смаком сосни і дуба.


Здрастуй, Олександріє !
Погода була чудова, парк зустрів нас ласкавими сонячними промінчиками, легеньким вітерцем, яскравим синім небом, яке буває тільки восени.


Біля однієї з перших споруд парку «Ротонда»







Саме за нашою Оксаною - бюст Григорія Потьомкіна. За легендою саме тут Олександра Василівна після смерті Катерини, таємно, переодягнувшись в чоловічний одяг , поїхала в Таврію, привезла і поховала останки свого дядька,за іншою легендою – тільки серце, аби над ними не глумився прибічники Павла І.



Це - пам'ятний знак присвячений коням. Графиня загнала декілька четвірок коней, коли їхала в Таврію. На честь цих благородних тварин вона звеліла насипати пагорб і поставила цей пам’ятний знак.









Біля тріумфальної чаші та Колони Суму.
Чотири грації-коцюблинки на розкопках танцювального павільйону




А це вже новий танцювальний павільйон, де в майбутньому буде невеличкий музей. На сходах вас зустрічають Діана та Аполлон – відповідно Катерина та Наталія








Поряд з засновницею парку Олександрою Василівною Браницькою





Відносно новий пам’ятник «Лава декабристів».Коцюблинка Світлана та коцюблинка Оксана не відмовили собі у задоволенні відчути себе декабристками.





Настав час обіду. На свіжому повітрі ми нагуляли апетит і завітали до ресторанчику «Олександрія! ( Ми називаємо його « Будиночок лісника») Інтер’єр вишуканий і шляхетний












Та в такий чудовий день ми вирішили пообідати на свіжому повітрі



В очікування замовлення







А зараз настав час обжерливості















Перепочивши після обіду ми попрощалися з ресторанчиком і помандрували далі.



Біля улюбленого місця шанувальників «Олександрії» - «Китайський місток» - ми, аби виповнилися всі наші бажання, за традицією, потримали за бороду старого китайця











Кожний відвідувач старовинного парку знайде для себе улюблене місце























У єдиній будівлі, яка збереглася - Господарчий двір – розташовано невеличкий музей, перший зал розповідає про родину Браницьких, а в інших можна познайомитися з копіями скульптурних робіт італійських майстрів, які прикрашали парк.
На початку 60-х років минулого століття Наталія Борисівна була свідком розкопок на території господарчого двору, саме при ній було витягнуто з землі скульптури «Три грації» та «Хлопчик з собакою» І це її письмове свідчення зберегло ці скульптури для Білої Церкви тому що нащадки Браницьких претендували на цей спадок і хотіли вивезти їх за кордон. Та по закону, майно, що знаходилося в землі держави є її надбанням. Про це згадується в альбомі, присвяченому «Олександрії»











Біля джерела «Лев»





Майже, як лицарі «Круглого стола» часів короля Артура з джерельною водою



Все… втомилися; під старим дубом набираємося сил. Над нами також відпочивало руденьке кошеня.





І остання наша «обжерливість» відбулася в «Кав’ярні на Соборній»
Чудовий фруктовий чай, сік, тістечка…смакота!!!







Так закінчилася наша мандрівка в казковий парк.
А 30 вересня ми відзначимо свято в ………
Про це в наступному репортажі.

Немає коментарів:

Дописати коментар